Розглянуто закономірності формування хімічного складу води, гідрохімічного режиму та стоку хімічних речовин річок басейну Західного Бугу. Подано результати розрахунку іонного стоку з української та польської частин басейну. Висвітлено особливості часової та просторової динаміки якості річкових вод басейну. Охарактеризовано стан ведення національного та транскордонного моніторингу.

Рассмотрены закономерности формирования химического состава воды, гидрохимического режима и стока химических веществ речек бассейна Западного Буга. Представлены результаты расчета ионного стока с украинской и польской частей бассейна. Освещены особенности временной и пространственной динамики качества речных вод бассейна. Охарактеризовано состояние ведения национального и трансграничного мониторинга.

На прикладі Західного Бугу розроблено та реалізовано методичну схему комплексу гідрохімічних досліджень басейну транскордонної річки. Вивчено закономірності формування хімічного складу води, гідрохімічного режиму р. Західний Буг та її приток за фізико-хімічними показниками води, головними іонами, мікроелементами, біогенними речовинами та специфічними забруднювальними речовинами. Уперше оцінено винос хімічних речовин з української та польської частин басейну даної ріки. Одержано характеристики середньорічного та сезонного розподілу стоку розчинених хімічних речовин з водами Західного Бугу. Досліджено особливості часової та просторової динаміки якості річкових вод зазначеного басейну за трьома блоками гідрохімічних показників: сольовим складом води, її еколого-санітарними показниками та специфічними речовинами води токсичної дії. Виявлено характер і ступінь забрудненості річкових вод басейну.

Розглянуто проблеми вивчення сучасного гідроекологічного стану басейну р. Рось. Проаналізовано природні умови басейну та рівень антропогенного навантаження на його водні ресурси. Оцінено обсяги та динаміку водокористування в басейні, особливості гідрологічного та гідрохімічного режимів річки. Вивчено причини зміни кисневого режиму та погіршення якості води Росі в останні роки. Запропоновано шляхи покращання гідрологічного стану басейну р. Рось.

Рассмотрены проблемы изучения современного гидроэкологического состояния бассейна р. Рось. Проанализированы природные условия бассейна и уровень антропогенной нагрузки на его водные ресурсы. Оценены объемы и динамика водопользования в бассейне, особенности гидрологического и гидрохимического режимов реки. Изучены причины изменения кислородного режима и ухудшения качества воды Роси в последние годы. Предложены пути улучшения гидрологического состояния бассейна р. Рось.

Охарактеризовано гідрохімічний режим та якість води річок транскордонного басейну Дністра (у межах України) за період 1994 - 2009 рр. під час весняної повені, літньої межені, літньо-осінніх паводків і зимової межені. Використано дані гідрометслужби України за 40-ма пунктами спостережень. Показано відмінності у формуванні гідрологічного та гідрохімічного режиму в гірській і рівнинний частинах басейну, деяких приток (зокрема р. Тисмениця). Просторова динаміка біогенних речовин характеризується підвищенням вмісту мінеральних сполук азоту та фосфору у воді р. Тисмениця та Дністровського водосховища, що свідчить про процеси евтофікації у цих водоймах. Збільшення нітратів і фосфатів відчутне у рівнинній частині басейну, в якій вони надходять у воду з схиловими та грунтовими водами з сільськгоспугідь.

Розкрито загальні поняття про умови формування хімічного складу природних вод. Увагу приділено комплексному вивченню закономірностей формування хімічного складу води, внутрішньорічного гідрохімічного режиму річок Лівобережного лісостепу України за фізико-хімічними показниками води, головними іонами, біогенними речовинами, мікроелементами та специфічними забруднювальними речовинами (1989 - 2009 рр). Оцінено багаторічну трансформацію хімічного складу річкових вод Сули, Псла та Ворскли (1946 - 2009 рр.) за мінералізацією та вмістом головних іонів. Виділено характерні періоди для досліджуваних річок: умовний гідрохімічний фон (1946 - 1979 рр.); трансформаційний (1980 - 1993 рр.); сучасний (1994 - 2009 рр.). Висвітлено особливості часової і просторової динаміки якості річкових вод басейнів Лівобережного лісостепу України за трьома блоками гідрохімічних показників: сольовим складом, еколого-санітарними показниками та специфічними речовинами токсичної дії. Виявлено характер і ступінь забрудненості річкових вод басейнів.

Викладено основні принципи управління водними ресурсами в країнах ЄС, США, Україні й інших країнах. Розглянуто основні джерела забруднення природних вод, питання управління охороною вод. Розкрито особливості комплексного оцінювання якості поверхневих вод і екологічного нормування в галузі водокористування. Висвітлено міжнародний досвід запровадження басейнових систем управління водними ресурсами. Увагу приділено методам очищення стічних вод промислових об'єктів, удосконаленню моніторингу якості поверхневих вод суші, вимогам до якості води різного використання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д220.12

Рубрики:

Хімічний склад природних вод. Гідрохімія

Шифр НБУВ: Ж70590 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д220.12

Шифр НБУВ: Ж70590 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дельта Дунаю, яка є другою за площею у Європі річковою дельтою (після Волги), стала центром біорізноманіття світового масштабу. В 1991 р. дельта Дунаю була включена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Дельта Дунаю відіграє важливу роль у самоочищенні дунайської води і зв'язуванні забруднювальних речовин. Але за останні 100 років почалося втручання людини у природні процеси у гирловій області Дунаю, зміна гідрографії дельти. Перспективним підходом з отримання актуальної інформації для моніторингу гідрографічних умов та інших компонентів довкілля на територій дельти Дунаю є застосування методів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Передусім - це тематичний аналіз зображень у різних спектральних діапазонах, отриманих бортовим спеціальним комплексом космічних апаратів ДЗЗ. З їхньою допомогою можна відслідкувати зміни акваторії водних об'єктів. Проаналізувавши два результати по космознімках за 1987 р. та 2017 р. можемо дійти висновку, що за короткий термін (30 років) відбулися значні зміни на території дельти Дунаю: майже по кожному з русел утворилися озера-стариці, або річка змінила свій шлях; також можна побачити господарську діяльність людини - змінилися обриси берегів, на деяких заболочених територіях проведено осушувальні меліорації і їх перетворено на сільгоспугіддя. Берегова лінія зазнала змін, що можна пояснити створенням там рибних ферм, або підтопленнями земель, тому що спектрально вони співпадають з водною поверхнею. Що стосується методики роботи з космознімками, то для окреслення об'єктів найкраще використовувати канал NIR (ближній інфрачервоний), який знаходиться в діапазоні довжини хвилі від 0,76 до 0,9 мкм з розрізненістю 30 метрів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д226 + Д823.121

Рубрики:

Гідрологія озер і водосховищ.Озерознавство

Водно-ерозійний та водно-акумулятивний рельєф (флювіальний рельєф)

Шифр НБУВ: Ж70590 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено і проаналізовано монографію "Нариси історії гідрохімії в Україні" (автор В. К. Хільчевський - професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка), яку видано у 2020 р. Це перше подібне монографічне дослідження. Монографія присвячена історії гідрохімічних досліджень поверхневих вод в Україні. У вступній частині здійснено екскурс з цього питання в ХVIII - ХIХ ст. Перша частина книги присвячена огляду гідрохімічних досліджень поверхневих вод та їхньої якості, що виконувалися українськими вченими інститутів НАН України, галузевих установ та закладів вищої освіти (1920 - 2020 рр.). У другій частині висвітлено формування та історію наукової гідрохімічної школи Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1970 - 2020 рр.), до якої належить автор. Книга буде корисною науковим працівникам і фахівцям-практикам, які займаються питаннями гідрохімії та якості води, викладачам та студентам, які вивчають гідрохімічні та гідроекологічні дисципліни.

Представлено і проаналізовано підручник "Агрогідрохімія", 2021 р. (автор В. К. Хільчевський - професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка). Про актуальність питання впливу агрохімічних засобів на якість природних вод свідчить прийнята в Європейському Союзі директива 91/676/ЄЕС від 12 грудня 1991 р. "Про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами з сільськогосподарських джерел" (скорочено "нітратна директива"). Угода про асоціацію України з ЄС (2014 р.), вимагає від України апроксимації законодавства ЄС у сфері охорони довкілля у власну природоохоронну практику. Сільське господарство - це потужний фактор впливу на кругообіг багатьох речовин у природі, адже для підживлення грунту на поля постійно вносяться не лише азотні добрива,(джерело нітратів), а й фосфорні та калійні добрива, застосовуються пестициди. Тому в підручнику висвітлено комплексно знання про основні джерела сільськогосподарського забруднення природних вод та процеси, що сприяють цьому. Теоретичні положення ілюструються матеріалами власних досліджень про вплив агрохімічних засобів на хімічний склад річкових вод у басейні Дніпра. Підручник розраховано на студентів спеціальності "Науки про Землю" освітніх програм гідрологічного профілю закладів вищої освіти.

Мета дослідження - висвітлення сучасних підходів до методів нормативного оцінювання якості води для рекреаційних цілей в Україні. Якість води серед низки чинників, що впливають на рекреаційне використання водного об'єкта (географічне положення, тип берегів, наявність інфраструктури тощо), має найбільшу динаміку. Її значення за певних умов може швидко переважити всі інші. Аналіз публікацій засвідчує, що дослідження українських авторів стосовно оцінювання якості води водних об'єктів для цілей рекреації за методологічними підходами поділяються на два напрями - гігієнічний та еколого-географічний. Слід зауважити, що гігієнічний є нормативним. Еколого-географічні підходи є важливими, але мають допоміжний характер. В Україні проектування і облаштування пляжів регламентується ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій". Нормативними методиками, застосування яких є обов'язковою умовою при розробленні проєктів використання поверхневих водних об'єктів суші для рекреаційного водокористування або поточних оцінок якості їхньої води, є ДСП 173-96 "Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів". Для морських вод застосовуються "Правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення" (2002). Як показали результати обробки даних моніторингу МОЗ України в літній сезон 2021 р., морська вода в районі пляжів мала дещо вищу якість, ніж вода в районі пляжів водних об'єктів суходолу як за мікробіологічними, так і за хімічними показниками.

Представлено та проаналізовано науково-довідкове видання - "Гідрохімічний словник", виданий професором Київського національного університету імені Тараса Шевченка В. К. Хільчевським у 2022 р. У "Гідрохімічному словнику" містяться терміни, що висвітлюють такі питання: властивості та хімічний склад природних вод; процеси формування хімічного складу природних вод; методологія та методи гідрохімічних досліджень та аналізу води; процеси забруднення та самоочищення водних об'єктів; гідробіологічні та мікробіологічні процеси у водних об'єктах; якість води та інтегроване управління водними ресурсами. Наведено деякі терміни із суміжних дисциплін - гідрології, географії, гідрогеології, гідробіології, геохімії тощо. "Гідрохімічний словник" розрахований на студентів університетів спеціальності "Науки про Землю" освітніх програм гідрологічного профілю, які вивчають гідрохімічні та гідроекологічні дисципліни; буде корисним фахівцям у галузі гідрохімії, гідрології, гідроекології, гідрогеології, географії.

Мета дослідження - висвітлення нормативних підходів до облаштування, проведення моніторингу та екологічної сертифікації пляжів на рекреаційних водних об'єктах України. Площа території різного функціонального використання у припляжній, пляжній та акваторіальній зонах морів, річок та озер визначається відповідно до показників, наведених у ДБН Б.2.2-12:2019 з планування та забудова територій. Перед початком літнього сезону необхідною є ретельна комісійна перевірка готовності пляжів до діяльності, яка включає перевірку санітарного стану території та якості води у водному об'єкті. Дослідження показують, що на початок сезону в 2019 р. лише у двох областях Україні 100 % перевірених пляжів відповідали вимогам, а більшість - на 50 %. У моніторингу якісті води в районах пляжів, який здійснюють структурні підрозділи Держпродспоживслужби та МОЗ України визначальним є мікробіологічний блок показників (кишкова паличка). Результати щотижневого моніторингу якості води, який проводився на пляжах Києва на Дніпрі в 2020 р. показав значну динаміку статусу пляжу (погіршення якості води), що було пов'язано з випаданням дощів та цвітіння води у літню спеку. Позитивним фактом є добровільна міжнародна екологічна сертифікація пляжів за програмою "Блакитний прапор", міжнародного Фонду екологічної освіти за якою в Україні в 2021 р. було відзначено 19 пляжів (9 - морських, 10 - річкових).

Представлено та проаналізовано, виданий у 2022 р., тлумачний "Гідрологічний словник". Автори Словника: В. К. Хільчевський, В. В. Гребінь (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), В. О. Манукало (Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України). У Словнику вміщено терміни, які висвітлюють основні питання гідрології поверхневих вод - гідрологічний режим, динаміку водних мас (течії, хвилювання, інфільтрація та інші процеси) і їхнього ложа (формування берегів і дна водних об'єктів, руслові процеси, ерозію, перенесення і відкладення наносів), теплові процеси (теплообмін, тепловий баланс, випаровування, конденсацію) і агрегатні стани води (льодові явища, сніговий покрив). "Гідрологічний словник" є актуальним науково-методичним виданням, створеним на основі багаторічних напрацювань вчених та з використанням сучасних вітчизняних і світових підходів. Словник розраховано на студентів університетів спеціальності "Науки про Землю" освітніх програм гідрологічного профілю. Словник буде корисним фахівцям в галузі гідрології, гідроекології, гідрохімії, гідрогеології, географії.

Висвітлено роль компонентів хімічного складу води у процесах життєдіяльності людини. Охарактеризовано проблеми водних ресурсів і водокористування у світі та в Україні. Розглянуто питання цілей сталого розвитку (ЦСР-6 "Чиста вода і належна санітарія"). Висвітлено основні технологічні аспекти систем водопостачання та водовідведення з певною їх ілюстрацією на прикладі міст Києва і Луцька. Доведено роль компонентів хімічного складу води у життєдіяльності людини. Охарактеризовано традиційні й альтернативні джерела водних ресурсів. Досліджено технологічні аспекти водопостачання та водовідведення. Розглянуто санітарно-показові організми води та контроль за їх вмістом. Проаналізовано основні технологічні процеси очищення води. Увагу приділено біохімічним процесам на очисних спорудах стічних вод. Розкрито положення охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами. Охарактеризовано водопостачання та водовідведення в деяких містах України (Київ, Луцьк). Оцінювання якості води водних об'єктів для різних цілей.

Представлено та проаналізовано навчальний посібник "Гідрографія та водні ресурси Європи", виданий професором Київського національного університету імені Тараса Шевченка В. К. Хільчевським у 2023 р. У першому, виданому в Україні, навчальному посібнику з цієї тематики коротко викладено основи водної політика ЄС, охарактеризовано річки, озера та водосховища за регіональним принципом (геосхемою ООН - Північна, Західна, Південна та Східна Європа), а також моря, що омивають береги Європи. Розглянуто проблеми глобальних водних ресурсів, наведено ранжування країн Європи за відновними водними ресурсами та індексом експлуатації водних ресурсів. В контексті всіх напрямів розглянуто питання по Україні. Навчальний посібник призначено для студентів, які навчаються за освітньою програмою "Управління та екологія водних ресурсів" спеціальності 103 "Науки про Землю". Він може бути корисним й для студентів інших освітніх програм спеціальностей 103 "Науки про Землю" та 106 "Географія", в яких вивчають питання водних ресурсів.